Клишоногість
Клишоногість - це досить поширена ортопедична патологія суглобів стопи у дитини. При такому захворюванні малюк не може поставити підошву рівно на підлогу так, щоб вона залишалася плоскою. Стопа залишається трохи вивернутою досередини та зігнутою у підошві. А п'ята при цьому підіймається вгору.Клишоногість вимагає грамотного та своєчасного лікування.
Причини клишоногості у дітей
Вчені не можуть однозначно сказати, які саме чинники викликають клишоногість у дітей. Проте, відомі кілька факторів, що можуть сприяти виникненню цієї патології:- Неправильне положення плода в матці під час внутрішньоутробного розвитку;
- Використання вагітною деяких токсичних медикаментів;
- Невідповідність розвитку м'язово-зв'язкового апарату віку дитини;
- Генетична схильність.
Симптоми клишоногості у дітей
Ознаки клишоногості у дитини стають явними незабаром після народження. Стопа малюка зігнута, а її зовнішній край провисає. Згодом симптоми стають більш явними:- В рік, коли дитина вчиться ходити, вона підвертає підошвову частину всередину та спирається не на неї, а на зовнішню частину стопи;
- В 3-5 років при відсутності адекватного лікування клишоногість призводить до атрофії м'язів гомілки, через що дитина починає перевалюватися з ноги на ногу при ходьбі, відмовляється від бігу та обмежує рухову активність.
Діагностика клишоногості у дитини
Найчастіше таку патологію виявляють ще під час внутрішньоутробного розвитку при проведенні планового УЗД.Якщо клишоногість має маловиражений характер, її виявляє неонатолог при огляді дитини після народження. Для уточнення діагнозу може знадобитися проведення рентгенографії в кількох проєкціях.
Лікування клишоногості у дітей
Приступати до лікування клишоногості у дитини потрібно якомога раніше - в молодшому дошкільному віці. Якщо малюкові вже виповнилося 6-7 років, впоратися з проблемою буде складніше, адже в цьому віці кістки стають менш податливими.Якщо захворювання має легкий ступінь тяжкості, малюку можуть призначити:
- Гімнастику та лікувальну фізкультуру;
- Гіпсову пов'язку;
- Спеціальне взуття, що фіксує стопу в певному положенні;
- Лікувальний масаж;
- Фізіотерапевтичне лікування.
Як правило, хірургічне лікування дозволяє досягти нормального положення стопи в 90% випадків, та надалі дитина може вільно вести активний спосіб життя.