Отит пірнальника
Отит пірнальника - це поширене захворювання, пік якого припадає на сезон відпусток та активного плавання. При такому нездужанні відбувається запалення зовнішнього слухового проходу, також воно може поширюватися на вушну раковину.Його основна причина - зміна нормальної флори, а також травматичні ушкодження м'яких тканин слухового проходу. Отит пірнальника найчастіше розвивається у дітей, але його нерідко діагностують і у дорослих.
Діагностикою та лікуванням такого захворювання займається лікар отоларинголог (ЛОР).
Причини виникнення отиту пірнальника
Основні фактори, які можуть спровокувати виникнення хвороби, включають:- Тепло та вогкість навколишнього середовища;
- Підвищену пітливість;
- Розчісування шкіри зовнішнього слухового проходу (пальцями, ватними паличками та підручними засобами);
- Пірнання, яке призводить до потрапляння до вуха інфекційних агентів.
В умовах підвищеної вологості та тепла вони активно розвиваються та розмножуються, а також пошкоджують захисну оболонку, що призводить до виникнення запальної реакції.
Симптоми отиту пірнальника
Отит пірнальника, який також відомий як гострий зовнішній дифузний отит, може розвинутися буквально за лічені години. Якщо людина провела день на пляжі, вже до вечора у неї може виникнути:- Біль у вусі;
- Свербіж та печіння у слуховому проході та вушній раковині;
- Незначне підвищення температури (спостерігається не завжди);
- Підвищена слабкість;
- Почуття розпирання;
- Набряклість;
- Почервоніння.
Лікування отиту пірнальника
Лікування отиту пірнальника - це прерогатива кваліфікованого отоларинголога. Після огляду та постановки діагнозу лікар, як правило, призначає:- Прийом знеболюючих препаратів (місцевих та системних);
- Місцеве антибактеріальне лікування.
Профілактика отиту пірнальника
Щоб уникнути отиту пірнальника та не зіпсувати собі відпочинок, необхідно:- Просушувати вуха після купання (для цього можна використовувати фен);
- Надягати шапочку та використовувати силіконові затички для вух під час купання;
- Відмовитися від пірнання (при частих рецидивах);
- Відмовитися від видалення вушної сірки (у тому числі, від застосування ватних паличок);
- Не розчісувати вуха та не колупати їх.