Кіста молочної залози
Кіста молочної залози - це досить поширене явище. Це новоутворення, що виглядає як бульбашка або порожнина, заповнена рідиною. Кіста може бути одиничною чи груповою, виникати в одній залозі або обох.Як правило, таке новоутворення є абсолютно безпечним - воно не схильне до переродження в злоякісну пухлину.
Причини виникнення кіст молочної залози
Появу кіст лікарі пов'язують зі змінами гормонального фону, а саме, з підвищенням рівня естрогенів в організмі. А ці зміни, в свою чергу, можуть провокуватися:- Прийомом гормональних ліків під час менопаузи;
- Штучним перериванням вагітності чи викиднем;
- Порушеннями в роботі щитоподібної залози;
- Хворобами репродуктивної системи;
- Надмірною емоційною напругою;
- Зайвою вагою;
- Захворюваннями жовчного міхура.
Симптоми кісти молочної залози
Невеликі кісти не доставляють жінці ніякого дискомфорту та, як правило, не відчуваються на дотик. Проте, їх можна випадково виявити під час обстеження у мамолога та проведенні планової мамографії.Збільшення розмірів кісти призводить до появи неприємних симптомів, серед яких:
- Асиметрія молочної залози;
- Тягнучі відчуття;
- Поколювання та розпирання;
- Дискомфорт у другій фазі циклу, який зникає після менструації;
- Посилення передменструального синдрому (підвищене роздратування, нервозність, головний біль, пітливість, нудота, тахікардія).
Діагностика та лікування кісти молочної залози
Діагностика кісти включає проведення УЗД грудей чи мамографії. Для виключення злоякісного процесу лікарі проводять біопсію - проколюють стінки кісти та відправляють частину її вмісту в лабораторію для дослідження.Лікування кісти молочної залози може включати:
- Застосування гормональних препаратів для відновлення гормонального балансу;
- Використання симптоматичних ліків при болях та набряклості;
- Фізіотерапевтичні процедури (лазерне, магнітне лікування, електрофорез та ін.).
Також можливе проведення склерозування - введення ліків всередину порожнини кісти для склеювання її стінок. Атипові та рецидивуючі кісти вимагають проведення більш радикального хірургічного лікування.