МРТ головного мозку
Що таке МРТ головного мозку?
Магнітно-резонансна томографія – золотий стандарт діагностики патології головного мозку. На сьогоднішній день не виявлено негативної дії магнітного поля на організм, тому вважається, що МРТ можна робити як завгодно часто.
Як і будь-яке серйозне медичне дослідження, МРТ головного мозку має свої протипоказання, частина яких пов’язана з самою сутністю метода. Оскільки дослідження проводиться за допомогою магнітного поля, наявність у тілі пацієнта металевих включень може спотворити його результати. Окрім того під дією магнітного поля металеві включення можуть змінювати своє положення та/або нагріватися, пошкоджуючи навколишні тканини.
Також існують протипоказання, пов’язанні з умовами проведення дослідження. Складнощі можуть виникнути у людей з ожирінням, а також у пацієнтів з неврологічними розладами та клаустрофобією. У тих випадках, коли проведення МРТ протипоказано, або його проведення викликає значні складнощі, альтернативою може стати КТ головного мозку.
Що покаже МРТ головного мозку?
Магнітно-резонансна томографія – сучасне дослідження, яке дозволяє отримати максимальний обсяг інформації про будь-яку патологію головного мозку, зокрема:
травматичне ураження;
-
інфекційно-запальний процес (енцефаліт, менінгіт, абсцес мозку);
-
паразитарна хвороба (цисти паразитів у центральній нервовій системі);
-
судинна катастрофа (інфаркти, інсульти);
-
первинна доброякісна/злоякісна пухлина або метастази злоякісної пухлини в головний мозок;
-
дегенеративний процес (хвороба Альцгеймера, хвороба Паркінсона, розсіяний склероз, органічні зміни при енцефалопатіях, тощо);
-
вроджені вади розвитку та ін..
Симптоми при наявності яких може знадобиться МРТ головного мозку:
МРТ головного мозку призначають при ознаках порушення діяльності центральної нервової системи, а саме:
-
головний біль;
-
запаморочення;
-
патології свідомості (сопор, ступор, кома), а також так звані синкопальні стани (епізоди втрати свідомості);
-
порушення діяльності органів чуття, які можуть мати центральний ґенез (шум у вухах, цятки перед очима, випадання полів зору, тощо);
-
патологія чутливості, паралічі, патологічні зміни рефлексів;
-
порушення функції мовлення;
-
зниження пам’яті та/або показників інтелектуальних здатностей;
-
напади епілепсії;
-
підвищена втомлюваність, порушення сну, дратівливість, тощо.