Хронічний тонзиліт

Хронічний тонзиліт

Хронічний тонзиліт - це захворювання, для якого характерне тривале запалення глоткових мигдаликів. Така хвороба може розвинутися після недолікованої гострої ангіни або в результаті запального процесу, який поширювався на всі структури носоглотки.

Хронічне запалення приносить виражений дискомфорт та призводить до частих загострень.

Хронічний тонзиліт: навіщо взагалі потрібні мигдалики?

Глоткові мигдалики (в народі - гланди) - це органи імунної системи. Вони складаються з лімфоїдної тканини, таку ж структуру мають і носоглоткові мигдалики (аденоїди). На поверхні лімфоїдної тканини імунні клітини організму контактують з навколишнім середовищем, після чого передають інформацію іншим імунним органам (тимусу, кістковому мозку та лімфатичним вузлам), стимулюючи синтез захисних білків (імуноглобулінів).

З віком роль мигдаликів як органів імунної системи поступово втрачається. Лімфоїдну тканину поступово заміщають сполучнотканинні елементи, тому мигдалики поступово зменшуються.

Чому розвивається хронічний тонзиліт?

Як ми вже з'ясували, розвиток хронічного тонзиліту тісно пов'язаний з неправильним або неповним лікуванням ангіни (гострого тонзиліту). Також таке захворювання нерідко виникає при зниженні імунного захисту та регулярному впливі на мигдалики різних агресивних чинників, в ролі яких може виступати:

• Тютюновий дим;
• Неправильне харчування;
• Зловживання спиртними напоями;
• Вогнища карієсу в роті;
• Запальні процеси в приносових пазухах;
• Порушення носового дихання, яке може провокуватися викривленням носової перегородки, поліпами або гіпертрофією нижніх раковин носа.

Також вчені впевнені, що розвиток хронічного тонзиліту багато в чому пов'язаний з алергізацією організму - зміною імунної реактивності. Схильність до виникнення такої хвороби передається у спадок.

Симптоми хронічного тонзиліту

Симптоми хронічного тонзиліту можуть включати:

• Постійне / часте першіння в горлі;
• Біль чи дискомфорт під час ковтання;
• Відчуття стороннього тіла в горлі;
• Запалення, постійне збільшення та навіть хворобливість лімфатичних вузлів;
• Білий наліт на мигдаликах та слизових ротової порожнини, також на гландах можуть виднітися жовтуваті грудочки;
• Частий кашель;
• Часті ангіни (мінімум 3 рази в рік);
• Підвищення температури тіла (при цьому будь-які інші хвороби відсутні);
• Підвищена дратівливість, стомлюваність, сонливість, сильна млявість;
• Виникнення задишки та порушень серцевого ритму; неприємний запах з рота.

Мікроорганізми з горла можуть з легкістю поширюватися з кровотоком та лімфотоком по всьому організму, що призводить до ураження інших тканин та органів. У пацієнтів з хронічним тонзилітом нерідко виникають болі в суглобах та нирках, їх може турбувати алергія, різні шкірні хвороби, біль у серці.

Лікування хронічного тонзиліту

Лікування хронічного тонзиліту може бути консервативним чи оперативним. Консервативні методи впливу включають:

• Місцеве та системне застосування антибіотиків;
• Промивання мигдаликів (лакун), введення в них антибіотиків та протизапальних ліків);
• Проведення фізіотерапевтичних процедур, наприклад, фонофорезу, УФО, галотерапії тощо.

При відсутності ефекту від консервативної терапії або при виникненні ускладнень лікарі можуть порекомендувати оперативне лікування хронічного тонзиліту. Для позбавлення від хвороби може проводитися:

• Тонзилектомія (повне видалення мигдаликів);
• Руйнування лімфоїдної тканини в мигдалику методом кріодеструкції або радіохвильового лікування;
• Кріптолізіс (так зване запаювання піднебінних лакун).

Оптимальний метод лікування хронічного тонзиліту підбирає лікар-отоларинголог.