✓ Отити;
✓ Риносинусити;
✓ Тонзиліти;
✓ Ларингіти;
✓ Захворювання середнього та внутрішнього вуха;
✓ Травми, сторонні тіла та пухлини ЛОР-органів.
ЛОР-патологія є надзвичайно різноманітною та потребує комплексного підходу. Хвороби вуха, горла та носа можуть давати різноманітні ускладнення, у тому числі смертельно небезпечні та такі, що викликають інвалідність (абсцес головного мозку, тяжкі ураження нирок).
Тому при підозрі на ЛОР-патологію потрібно якомога швидше звертатися до спеціаліста.
У тих випадках, коли консервативна терапія безсила, перевага віддається малоінвазивним ендоскопічним методам лікування, що мають наступні переваги:
✓ Візуальний контроль оперативного втручання на моніторі, що зводить до мінімуму ризик помилок.
✓ Відсутність рубців на місці втручання.
✓ Короткий відновлювальний період, що протікає з мінімальним проявом побічних ефектів операції (біль, набряк, запалення, слабкість).
✓ Антибактеріальний захист в операційній забезпечується 30-кратним обміном повітря на годину, наявністю буферного приміщення та системою «чисті стіни», тому інфекційні ускладнення практично не зустрічаються.
Багато операцій проводяться амбулаторно. У тих випадках, коли потрібне стаціонарне лікування, до послуг наших пацієнтів комфортабельні палати з сумісним санвузлом та кнопкою виклику медсестри. Харчування в стаціонарі індивідуальне дієтичне ресторанного типу.
Запис на консультацію можна здійснити безпосередньо на нашому сайті.
Тональна порогова аудіометрія – це метод діагностики слуху, який визначає рівень гостроти та чутливості слуху пацієнта. Перевагою цього методу є те, що він не тільки дозволяє зафіксувати саме погіршення слуху у пацієнта, але і діагностувати причини, зокрема визначити порушення функції як звукопровідного, так і звукосприймаючого апарату.
ПОКАЗАННЯ
✓ Скарги на зниження слуху;
✓ Скарги на шум у вухах;
✓ Травма вуха або голови (механічна або акустична);
✓ Підбір слухового апарату для пацієнта, у якого виникли проблеми зі слухом;
✓ Наслідки запальних хвороб середнього вуха;
✓ Прийом токсичних ліків, які могли дати ускладнення на слух;
✓ Отосклероз або неврит слухового нерва;
✓ Пацієнт зазнає регулярних шумових навантажень.
Як проводиться тональна аудіометрія
Обстеження призначається дорослим, а також дітям у віці від п'яти-семи років (питання проведення обстеження приймається залежно від загального розвитку дитини).
Перевірка слуху проводиться за допомогою спеціального пристрою - аудіометру та навушників. Звук, що подається через них, проходить через слуховий канал, барабанну перетинку, слухові кісточки, завитку, слуховий нерв. У спеціальній звукоізольованій камері, на частотах від 125 до 8000 Гц, визначається мінімальна інтенсивність звуку, яка викликає слухове відчуття.
Потім лікар проводить обстеження кісткової провідності. У цьому випадку звук у внутрішнє вухо йде не по повітрю, а через скроневу кістку.
Діагностується кожне вухо по черзі. Результат оформляється у вигляді аудіограми. Спеціаліст складає медичний висновок і дає індивідуальні рекомендації щодо слухової допомоги, якщо для цього є підстави. Процедура займає близько 20 хв.
Що входить в послугу: обстеження слухового аналізатора методом визначення слухових порогів чутливості (повітряна та кісткова провідність).
Імпедансна аудіометрія - об'єктивне обстеження слуху, що дає більш точну інформацію про стан звукопровідної системи (зовнішнє та середнє вухо). Включає в себе тимпанометрію (дослідження стану зовнішнього слухового ходу, барабанної порожнини та барабанної перетинки, слухових кісточок), реєстрацію акустичних рефлексів (визначення порогу акустичного рефлексу, вимір акустичного імпедансу), об'єктивну оцінку стану слухової функції.
Звичайний ЛОР-огляд не дозволяє лікарю скласти повну картину слуху пацієнта. Фахівець може тільки отримати уявлення про стан зовнішнього слухового ходу і барабанної перетинки. Тому для точної діагностики та розробки індивідуальної слухової допомоги потрібне проведення імпедансометрії (об'єктивна імпедансна аудіометрія). Це сучасний прогресивний діагностичний метод, спосіб подивитися «крізь» барабанну перетинку, визначити стан порожнини середнього вуха, слизової оболонки, слухових кісточок, прохідність слухової труби, наявність рідини тощо.
Це найбільш ефективний метод діагностики ряду станів та захворювань, включаючи:
✓ Наявність рідини в середньому вусі (ексудативний отит);
✓ Пошкодження (перфорацію) барабанної перетинки;
✓ Тимпаносклероз;
✓ Гіпермобільність барабанної перетинки;
✓ Порушення прохідності слухової труби;
✓ Секреторний середній отит;
✓ Отосклероз;
✓ Фіксацію ланцюжка слухових кісточок;
✓ Розрив ланцюжка слухових кісточок;
✓ Невриному та інші патологічні стани слухового нерва;
✓ Патологічні стани лицьового нерва;
✓ Орієнтовно визначити зниження слуху при сенсоневральному порушенні слуху;
✓ Здійснювати контроль лікування гострого середнього отиту;
✓ Оцінити стан дренажних трубок барабанної перетинки при лікуванні хронічного адгезивного отиту;
Протипоказання
✓ Нещодавно проведена операція на середньому вусі;
✓ Виділення з вуха;
✓ Гостра травма зовнішнього слухового проходу або інфекція;
✓ Оклюзія зовнішнього слухового проходу (зокрема, сірчаний корок);
✓ Наявність шуму у вухах, гіперакузії або іншої чутливості до гучних звуків може бути протипоказанням тестування при використанні подразників високої інтенсивності.
Обстеження проводиться за допомогою спеціального приладу - аналізатора середнього вуха. У кожне вухо по черзі вводиться невелика трубочка. Звук до барабанної перетинки передається з динаміка. Чутливий мікрофон вловлює звукові коливання, що відбиваються від барабанної перетинки.
✓ Після обстеження пацієнту видається медичний висновок, результати імпедансометрії фіксуються у вигляді графічного зображення.
✓ Процедура займає всього кілька хвилин (до 10 хв), не вимагає ніякої попередньої підготовки для пацієнта, абсолютно безболісна й не доставляє дискомфорту.
Що входить в послугу
✓ Проведення тимпанометрії - визначення стану зовнішнього слухового ходу, барабанної перетинки та порожнини, слухових кісточок.
✓ Реєстрація акустичних рефлексів - об'єктивна оцінка стану слухової функції.
Тимпанометрія – це реєстрація змін акустичної провідності структур зовнішнього слухового ходу та середнього вуха при зміні тиску в зовнішньому слуховому ході (зазвичай від +200 до –400 мм водяного стовпа). Графічне зображення змін провідності в залежності від тиску в зовнішньому слуховому проході називається тимпанограмою.
Акустична рефлексометрія – це реєстрація акустичного рефлексу. Мінімальний рівень звуку, необхідний, щоб викликати скорочення стремінцевого м’язу, називається порогом акустичного рефлексу. В нормі поріг акустичного рефлексу знаходиться на рівні 65 — 90 дБ. АР в нормі виявляється з обох боків (бінаурально), навіть при ізольованій стимуляції одного вуха.
