МРТ хребта
Що таке МРТ хребта?
МРТ хребта – сучасне високоінформативне діагностичне дослідження, що дозволяє оцінити стан значної кількості структур, зокрема таких як:
-
анатомічні елементи хребта (хребці, міжхребцеві диски, дрібні суглоби хребців, складний апарат зв’язок, що стабілізують хребетний стовп);
-
розташований всередині хребта спинний мозок та його оболонки;
-
нерви та судини, що виходять з хребтового стовпа;
-
оточуючі хребет м’які тканини (м’язи, сухожилля, жирова клітковина, тощо).
В залежності від досліджуваного регіону розрізняють МРТ шийного відділу хребта, МРТ грудного відділу хребта та МРТ поперекового відділу хребта.
Показання та протипоказання до МРТ хребта
МРТ хребта особливо корисне у тих випадках, коли потрібно отримати максимум достовірної інформації про спинний мозок та корінці спинномозкових нервів, а також оцінити стан оточуючих хребтовий стовп структур.
На відміну, наприклад, від комп’ютерної томографії, МРТ не передбачає шкідливого опромінення організму, тому може призначатися як завгодно часто. Разом з тим магнітно-резонансна томографія має деякі протипоказання, зокрема:
-
кардіостимулятор (магнітне поле може викликати збій у роботі штучного водія ритму серця);
-
залізовмісні елементи у тілі пацієнта, які спотворюють результати дослідження та можуть викликати ускладнення (під дією магнітного поля феромагнітні структури можуть нагріватися та/або змінювати своє положення);
-
клаустрофобія або інші нервові розлади, що унеможливлюють нерухоме перебування пацієнта у темному боксі;
-
надмірно висока вага.
У тих випадках, коли є протипоказання до магнітно-резонансної томографії, лікарі можуть запропонувати зробити КТ хребта.
Коли потрібно зробити МРТ поперекового відділу хребта
МРТ поперекового відділу хребта варто зробити в тих випадках, коли є наступні симптоми:
-
біль, що віддає в ногу по ходу ураженого нерва (поперековий радикуліт);
-
порушення чутливості нижніх кінцівок;
-
кульгавість, функціональний сколіоз;
-
зниження сили м’язів кінцівок.
Регулярні профілактичне МРТ хребта, яке дозволить своєчасно виявити ускладнення та врятувати хворого від тяжкої інвалідності може бути призначено в наступних випадках:
-
вік понад 40-45 років (високий ризик розвитку ускладнень остеохондрозу);
-
перенесена травма хребта;
-
діагностований остеохондроз та/або інші хронічні захворювання хребта та нервової тканини (динамічне спостереження).