У яких випадках потрібна консультація дитячого нефролога? 🔹 зміни у сечі: поява крові, каламутність, різкий запах або зміна кольору 🔹 набряки обличчя, повік, кінцівок, особливо зранку 🔹 часте або рідке сечовипускання, нічне нетримання сечі після 5 років 🔹 скарги на біль або печіння під час сечовипускання 🔹 підвищений артеріальний тиск, особливо в поєднанні з головним болем чи втомою 🔹 відставання у фізичному розвитку, хронічна слабкість, млявість без явної причини 🔹 вроджені аномалії сечовидільної системи або випадкові знахідки на УЗД 🔹 часті інфекції сечових шляхів (цистит, пієлонефрит) Консультація дитячого нефролога дозволяє своєчасно виявити порушення у роботі нирок і сечовивідних шляхів, попередити ускладнення та забезпечити ефективне лікування. Як підготуватися до прийому у дитячого нефролога? 🔹 за 1–2 дні до візиту варто звернути увагу на сечовипускання дитини — частоту, об’єм, колір сечі 🔹 по можливості прослідкуйте за кількістю вживаної рідини 🔹 підготуйте інформацію про перенесені захворювання, інфекції сечовивідної системи, хронічні стани 🔹 якщо дитина приймає будь-які препарати — згадайте їх назви, дозування та тривалість прийому 🔹 поясніть дитині, що огляд буде безболісним — це зменшить хвилювання Спокійна та інформована підготовка допоможе лікарю швидше оцінити ситуацію й надати ефективні рекомендації. Як проходить прийом дитячого нефролога? 🔹 збір анамнезу: лікар уточнює скарги, характер симптомів, частоту сечовипускання, супутні захворювання, спадковість 🔹 огляд дитини: оцінка загального стану, вимірювання артеріального тиску, огляд ділянки попереку, черева, зовнішніх статевих органів (у разі потреби) 🔹 аналіз результатів попередніх обстежень: УЗД, аналізи сечі, крові, висновки інших спеціалістів 🔹 формування плану подальшої діагностики або лікування: лікар може призначити дообстеження або підібрати терапію За потреби також обговорюються особливості режиму пиття, харчування, гігієни та профілактики повторних епізодів захворювання. Що необхідно мати при собі під час візиту до дитячого нефролога? 🔹 документ, що посвідчує особу дитини: свідоцтво про народження (до 14 років) або ID-картка (з 14 років) 🔹 результати попередніх обстежень, якщо проводились (загальний аналіз сечі, аналіз крові, УЗД сечовидільної системи тощо) 🔹 виписки зі стаціонару або висновки інших фахівців 🔹 перелік лікарських засобів, які приймає дитина (із зазначенням дозування та схеми прийому) Це дозволить лікарю отримати повну картину стану пацієнта та надати максимально ефективні рекомендації.