В яких випадках потрібна консультація дитячого гастроентеролога? 🔹 часті або тривалі болі в животі, незалежно від інтенсивності 🔹 нудота, блювання, зниження апетиту 🔹 хронічні закрепи або діарея 🔹 здуття живота, газоутворення, неприємний запах з рота 🔹 ознаки харчової непереносимості або алергії (наприклад, на молоко, глютен тощо) 🔹 відставання у вазі та зрості без очевидної причини 🔹 поява слизу, крові або зелені у калі 🔹 часті інфекційні захворювання шлунково-кишкового тракту 🔹 тривале самостійне застосування пробіотиків, проносних або ферментів без ефекту Якщо дитина регулярно скаржиться на дискомфорт у животі або має проблеми з травленням — не зволікайте, зверніться до дитячого гастроентеролога. Як підготуватися до прийому у дитячого гастроентеролога? 🔹 за 1–2 дні до візиту бажано обмежити жирну, смажену їжу, солодощі та газовані напої 🔹 в день прийому не годуйте дитину важкою їжею — легкий сніданок або перекус буде достатнім 🔹 уникайте прийому будь-яких нових ліків або харчових добавок перед консультацією 🔹 зверніть увагу на скарги дитини: коли з’являються, чим супроводжуються, що полегшує або посилює симптоми 🔹 за можливості — ведіть щоденник харчування за кілька днів до прийому (що їла дитина, як почувалася) Це допоможе лікарю краще зрозуміти ситуацію та обрати ефективну тактику лікування. Як проходить прийом дитячого гастроентеролога? 🔹 збір анамнезу: лікар уточнює скарги, історію захворювання, харчові звички та спосіб життя дитини 🔹 клінічний огляд: оцінюється загальний стан, проводиться пальпація живота, за потреби — огляд шкіри та слизових 🔹 призначення додаткових досліджень: лабораторні аналізи, УЗД органів черевної порожнини, гастроскопія тощо 🔹 формування попереднього діагнозу та рекомендацій щодо харчування, способу життя або медикаментозного лікування За потреби призначається повторна консультація для оцінки результатів обстежень або корекції лікування. Що необхідно мати при собі під час візиту до дитячого гастроентеролога? 🔹 документ, що посвідчує особу дитини: свідоцтво про народження (до 14 років) або ID-картка (з 14 років) 🔹 результати попередніх обстежень: аналізи крові, калу, УЗД органів черевної порожнини, гастроскопія тощо 🔹 виписки зі стаціонару або висновки інших лікарів, якщо дитина вже проходила лікування 🔹 перелік лікарських засобів, які приймає дитина (із зазначенням дозування та схеми прийому) Ця інформація допоможе лікарю точніше оцінити стан здоров’я дитини та уникнути дублювання досліджень.