У яких випадках потрібна консультація дитячого імунолога? 🔹 часті застуди або інфекційні захворювання — понад 6 епізодів на рік 🔹 тяжкий або затяжний перебіг хвороб (тривалий кашель, нежить, температура) 🔹 ускладнення після звичайних інфекцій (синусити, отити, бронхіти, пневмонії) 🔹 алергічні реакції, що погано піддаються лікуванню 🔹 підозра на первинний або набутий імунодефіцит 🔹 тривала субфебрильна температура без встановленої причини 🔹 зниження рівня імуноглобулінів, порушення формули крові 🔹 часті рецидиви герпетичної інфекції, кандидозу 🔹 підготовка до вакцинації або складні випадки реакцій на щеплення 🔹 контроль дітей із супутніми хронічними захворюваннями, що впливають на імунітет Консультація імунолога допоможе з’ясувати причину зниження імунного захисту, підібрати індивідуальний план обстеження та відновити імунний баланс. Як підготуватися до прийому у дитячого імунолога? 🔹 у день візиту дитина має бути без ознак гострого захворювання (температури, блювання, діареї) 🔹 приберіть із раціону нові продукти за 2–3 дні до консультації 🔹 при наявності супутніх захворювань — згадайте їх перебіг та особливості лікування 🔹 зверніть увагу на частоту та характер інфекційних хвороб у дитини, наявність ускладнень 🔹 у разі алергічних реакцій — уточніть на які продукти, ліки чи умови вони виникали Ця інформація допоможе лікарю-імунологу максимально точно оцінити стан дитини та сформувати ефективну тактику подальшого обстеження або лікування. Як проходить прийом дитячого імунолога? 🔹 збір анамнезу: уточнення скарг, перебігу захворювань, частоти інфекцій, супутніх станів 🔹 огляд дитини та оцінка загального стану 🔹 визначення потреби у додаткових лабораторних та інструментальних обстеженнях 🔹 формування попереднього висновку та рекомендацій 🔹 за потреби — направлення на консультації до суміжних спеціалістів або формування плану вакцинації Що необхідно мати при собі під час візиту до дитячого імунолога? 🔹 документ, що посвідчує особу дитини: свідоцтво про народження (до 14 років) або ID-картка (з 14 років) 🔹 результати попередніх обстежень (аналізи крові, імунограма, результати алергопроб або тестів, якщо проводилися) 🔹 виписки зі стаціонару або висновки інших лікарів 🔹 перелік лікарських засобів, які приймає дитина (із зазначенням дозування та схеми прийому) Це дозволить лікарю отримати повну картину стану пацієнта та надати максимально ефективні рекомендації.