ПУЛЬМОНОЛОГІЯ ДИТЯЧА

Консультація дитячого лікаря-пульмонолога потрібна, коли проблеми з дихальною системою дитини виходять за межі звичайної застуди і вимагають глибокої спеціалізованої оцінки.

Показання для консультації пульмонолога:
🔹 кашель, що зберігається понад два-три тижні після перенесеного ГРВІ, або має нападоподібний характер;
🔹 поява хрипів, свисту або утрудненого видиху, особливо при фізичному навантаженні чи вночі;
🔹 відчуття нестачі повітря або видима задишка під час звичайних ігор чи активності;
🔹 повторні епізоди бронхіту (два і більше за сезон) або обструктивних бронхітів;
🔹 наявність у сім’ї випадків бронхіальної астми або алергічних захворювань, поєднаних із респіраторними симптомами;
🔹 необхідність контролю та реабілітації після перенесеної пневмонії для оцінки повного відновлення легеневої тканини;
🔹 наявність діагностованих хронічних захворювань легень або бронхів, що вимагають регулярного нагляду.

Раннє звернення — це ключ до відновлення комфортного дихання дитини.

Записатися на консультацію можна будь-яким зручним для вас способом:
🔹 зателефонувати до контакт-центру за номерами, вказаними у шапці сайту.
🔹 написати у Telegram-бот: https://t.me/asklepiyrv_bot
🔹 скористатися Viber-ботом: viber://pa?chatURI=asklepiy
🔹 залишити заявку через форму зворотного зв’язку на сайті
🔹 скористатися особистим кабінетом на платформі e-Zapis: https://e-zapis.com/#/30355981
🔹 додати послугу до кошика на сайті — наш оператор сам зв’яжеться з вами, щоб узгодити дату та час

Обирайте той спосіб, який вам найзручніший — і ми організуємо ваш візит без зайвих очікувань.

Підготовка до візиту допоможе лікарю-пульмонологу максимально точно оцінити стан дихальної системи вашої дитини та підібрати ефективне лікування.

Як підготуватися до прийому:
🔹 підготуйте медичну документацію, що стосується попередніх захворювань дихальних шляхів;
🔹 точно згадайте, коли з’явився кашель або задишка, і яка їхня динаміка;
🔹 складіть повний перелік усіх ліків, які приймає дитина, особливо інгаляційних препаратів, вітамінів та протиалергічних засобів;
🔹 за можливості, не використовуйте інгаляційні препарати або бронхолітики безпосередньо перед візитом (за 4–6 годин), якщо лікар не дав інших вказівок;
🔹 будьте готові описати умови життя дитини: наявність домашніх тварин, рівень вологості вдома та чи є у приміщенні цвіль або тютюновий дим.

Ці прості кроки допоможуть нам надати дитині якісну та ефективну допомогу з першого візиту.

Прийом у дитячого пульмонолога має свою специфіку, оскільки основна увага приділяється детальному обстеженню дихальної функції дитини.

Як проходить прийом:
🔹 лікар уважно вислухає скарги щодо кашлю, задишки, хрипів, частоти респіраторних захворювань та наявність алергій у родині;
🔹 проводиться огляд та аускультація легень та бронхів за допомогою фонендоскопа, щоб визначити характер дихання та наявність хрипів;
🔹 за потреби, лікар призначає рентгенографію органів грудної клітки, спірометрію або алергопроби;
🔹 надаються детальні рекомендації щодо інгаляційної терапії, медикаментів, фізичних навантажень та корекції умов життя.

Після консультації ви отримаєте зрозумілий план та відчуття, що ваше здоров’я в надійних руках.

Звісно, дитячий лікар-пульмонолог займається лікуванням алергічного кашлю у дітей, особливо коли цей кашель є проявом захворювань нижніх дихальних шляхів.

Пульмонолог має спеціалізацію, яка перетинається з алергологією, особливо у випадках, коли алергічний кашель свідчить про:
🔹 алергічний кашель може бути одним із головних або єдиним проявом бронхіальної астми у дітей;
🔹 реакція бронхів на алергени може викликати спазм, який проявляється нападоподібним кашлем і хрипами;
🔹 пульмонолог проводить функціональні дихальні тести, щоб відрізнити алергічне запалення від інших причин хронічного кашлю.

Хоча первинну діагностику алергії часто проводить алерголог, саме пульмонолог займається лікуванням та контролем легеневих проявів алергії, таких як астма. Це включає підбір інгаляційної терапії та навчання батьків правильному використанню протиастматичних засобів. Для досягнення найкращого результату лікування алергічного кашлю часто вимагає спільної роботи пульмонолога та алерголога.

Частота візитів до дитячого пульмонолога при хронічному захворюванні залежить від стабільності стану дитини та типу недуги. Лікар завжди встановлює індивідуальний графік спостереження, щоб забезпечити найкращий контроль над здоров’ям малюка:
🔹 при стабільному контролі захворювання, коли симптоми мінімальні, достатньо відвідувати лікаря один-два рази на рік;
🔹 у період підбору лікування, коли стан дитини ще не стабілізований, консультації можуть знадобитися щомісяця або кожні три місяці;
🔹 після загострення або перенесеної пневмонії візит є обов’язковим для контролю відновлення легеневої функції;
🔹 необхідність частіших оглядів визначає лікар, виходячи з результатів функціональних дихальних тестів, щоб вчасно скоригувати терапію.

Дотримання графіка візитів — це запорука довготривалого контролю над хворобою. Ми дбаємо про те, щоб дихання вашої дитини було вільним та легким.

Вибір інгалятора для дитини є дуже важливим етапом лікування, і він повинен ґрунтуватися на віці малюка, типі ліків та його здатності правильно користуватися пристроєм:
🔹 для немовлят та малюків до 3–4 років найкраще підходить компресорний небулайзер, оскільки він не вимагає синхронізації дихання і може використовуватися через маску під час сну;
🔹 небулайзери можуть перетворювати рідкі форми ліків у дрібний аерозоль, що є незамінним при гострих станах;
🔹 для старших дітей (зазвичай від 5–6 років), які можуть робити швидкий і глибокий вдих, може підійти дозований аерозольний інгалятор (даі), але його завжди потрібно використовувати зі спейсером для ефективного доставляння ліків;
🔹 спейсер — це спеціальна камера, яка приєднується до даі і полегшує його використання, особливо для дошкільнят, оскільки запобігає осіданню ліків у ротоглотці;
🔹 сухий порошковий інгалятор (спі) використовується для підлітків та старших дітей, оскільки вимагає сильного та швидкого вдиху для активації дози;
🔹 остаточний вибір типу інгалятора та препарату завжди повинен здійснювати дитячий пульмонолог, який врахує діагноз, тяжкість захворювання та особливості дитини.

❗Неправильне використання інгалятора є найпоширенішою причиною, чому ліки не допомагають. Довірте вибір фахівцю.

Це дуже важливе та поширене питання, яке хвилює багатьох батьків. Відрізнити звичайний затяжний кашель від симптому бронхіальної астми дійсно складно, але звернення уваги на певні характерні ознаки допоможе лікарю-пульмонологу встановити точний діагноз. Звичайний затяжний кашель зазвичай є наслідком пошкодження слизової оболонки дихальних шляхів після перенесеної вірусної інфекції (ГРВІ), і має такі ознаки:
🔹 поступово слабшає протягом 3–4 тижнів, хоча може тривати і довше;
🔹 частіше вологий або малопродуктивний, не має нападоподібного характеру;
🔹 часто супроводжується ринітом (нежиттю), який також повільно минає;
🔹 як правило, не посилюється після активних ігор чи бігу;
🔹 добре реагує на загальнозміцнювальні засоби, зволоження повітря та симптоматичну терапію.

Кашель як симптом бронхіальної астми має алергічний або запальний характер, пов’язаний зі звуженням (обструкцією) бронхів:
🔹 часто виникає або посилюється вночі (особливо під ранок) або одразу після сну;
🔹 виникає або посилюється після контакту з алергенами (пил, шерсть тварин), після контакту з різкими запахами, а також після фізичного навантаження (астма фізичного зусилля);
🔹 сухий, нападоподібний, часто супроводжується свистячим диханням або відчуттям утрудненого видиху;
🔹 швидко і помітно полегшується після інгаляції бронхолітичних препаратів (які розширюють бронхи);
🔹 може мати хронічний, рецидивний перебіг, повторюючись щоразу після контакту з тригером.

Для точної діагностики педіатр-пульмонолог, ймовірно, призначить спірометрію (для старших дітей) та алергологічне обстеження.

Це важливе питання, і відповідь на нього — так, гастроезофагеальна рефлюксна хвороба (ГЕРХ) може бути причиною хронічного кашлю у дітей, навіть якщо немає типової печії. Пульмонолог розглядає цю можливість, оскільки кашель виникає через такі причини:
🔹 це основна причина, коли крихітні частинки кислотного вмісту шлунка потрапляють у нижні дихальні шляхи, викликаючи пряме подразнення та запалення слизової оболонки трахеї та бронхів;
🔹 кислота, підіймаючись лише до верхніх відділів стравоходу, викликає стимуляцію нервових закінчень, що запускає захисний рефлекс у вигляді кашлю, хоча сама кислота до легень не доходить;
🔹 тривалий і недіагностований рефлюкс може імітувати симптоми або посилювати перебіг інших респіраторних захворювань, таких як астма чи хронічний бронхіт.

Зазвичай, якщо педіатр-пульмонолог підозрює, що причиною хронічного кашлю є ГЕРХ, можуть бути призначені додаткові обстеження, такі як:
🔹 для вимірювання кислотності у стравоході протягом 24 годин може бути призначена добова рН-метрія;
🔹 для підтвердження діагнозу герх та призначення відповідного лікування необхідна консультація дитячого гастроентеролога.

Лікування ГЕРХ зазвичай включає дієтотерапію, корекцію режиму харчування та, за потреби, прийом препаратів, що знижують кислотність, що часто призводить до зникнення хронічного кашлю.

Внесення простих, але ефективних змін у домашнє середовище допоможе мінімізувати контакт вашої дитини з алергенами, тим самим зменшуючи прояви алергічного кашлю:
🔹 підтримувати оптимальну вологість повітря в приміщенні на рівні 40–60%, оскільки надто сухе повітря подразнює дихальні шляхи, а надто вологе сприяє росту плісняви;
🔹 використовувати гіпоалергенні чохли на матрацах та подушках, які запобігають накопиченню пилових кліщів, основних алергенів;
🔹 прибрати килими, особливо з довгим ворсом, оскільки вони є великим накопичувачем пилу і кліщів, натомість краще використовувати покриття, що легко миється;
🔹 проводити регулярне вологе прибирання, використовуючи пилосос із hepa-фільтром, що ефективно затримує дрібні частки алергенів;
🔹 регулярно прати постільну білізну при високій температурі (понад 60С) щонайменше раз на тиждень, щоб знищити пилових кліщів;
🔹 уникати використання сильних запахів, парфумів, ароматизаторів та освіжувачів повітря, які можуть рефлекторно провокувати кашель;
🔹 не допускати паління в приміщенні, де перебуває дитина, оскільки тютюновий дим є сильним подразником дихальних шляхів.

Ці кроки допоможуть створити для дитини безпечне та комфортне середовище, щоб вільно дихати на повні груди.

Це дуже важливе питання, яке викликає занепокоєння у батьків. Хоча часті бронхіти в дошкільному віці рідко прямо призводять до хронічного обструктивного захворювання легень (хозл) у дорослих, вони вимагають уваги, оскільки можуть бути маркером інших проблем:
🔹 у переважній більшості випадків часті вірусні бронхіти у малюків є тимчасовою проблемою, пов’язаною з анатомічними особливостями (вузькість бронхів) та незрілістю імунної системи;
🔹 хронічне обструктивне захворювання легень у дорослих майже завжди пов’язане з тривалим палінням або значним впливом шкідливих професійних чи екологічних факторів;
🔹 якщо часті бронхіти супроводжуються обструкцією, вони можуть бути раннім проявом бронхіальної астми, яка є хронічним, але керованим захворюванням, що вимагає лікування;
🔹 рідкісні, важкі форми рецидивуючих бронхітів, особливо спричинені бактеріями, можуть підвищувати ризик розвитку бронхоектазів, але це не є типовим хозл.

Щоб мінімізувати будь-які довгострокові ризики, важливо контролювати такі фактори:
🔹 уникати пасивного паління — це єдиний найважливіший фактор ризику, який батьки можуть усунути, щоб захистити дихальні шляхи дитини;
🔹 якщо кашель має алергічний компонент, його лікування та усунення алергенів необхідні для запобігання пошкодженню бронхів;
🔹 важливо не ігнорувати симптоми та пройти обстеження у дитячого пульмонолога, щоб виключити астму або інші хронічні стани.

Таким чином, хоча це не прямий шлях до хозл, часті бронхіти є сигналом для уважного ставлення до здоров’я дихальної системи.

Щоб ваш візит до дитячого лікаря-пульмонолога пройшов максимально ефективно та комфортно, будь ласка, візьміть із собою наступні документи:
🔹 документ, що посвідчує особу батьків (паспорт або id-картка) та свідоцтво про народження дитини;
🔹 результати попередніх обстежень (рентгенографії, спірометрії, аналізів на алергени), якщо вони є, адже вони допоможуть лікарю отримати повну картину стану легень;
🔹 виписки зі стаціонару або висновки інших лікарів, якщо дитина вже проходила лікування, для розуміння історії хвороби;
🔹 перелік усіх лікарських засобів, які приймає дитина (з дозуванням та схемою прийому), включаючи інгалятори та вітаміни.

Ці прості кроки допоможуть лікарю швидко розібратися у ситуації вашої дитини та підібрати максимально ефективне лікування.