ОРТОПЕДІЯ ТА ТРАВМАТОЛОГІЯ ДИТЯЧА

Своєчасне звернення до дитячого ортопеда-травматолога є запорукою правильного формування опорно-рухового апарату та активного життя вашої дитини. Консультація потрібна як для профілактичних оглядів, так і при появі тривожних симптомів.

Звертатися до лікаря варто у таких випадках:
🔹 у віці 1, 3, 6 та 12 місяців для скринінгу дисплазії кульшових суглобів та контролю розвитку;
🔹 якщо ви помічаєте асиметрію складок на ніжках, обмеження при відведенні стегон або неправильну форму стоп (як при клишоногості);
🔹 коли дитина косолапить, має виражену плоскостопість, швидко втомлюється під час ходьби або кульгає без видимої причини;
🔹 якщо плечі чи лопатки розташовані нерівно, або є ознаки викривлення хребта (сколіоз);
🔹 якщо дитина часто скаржиться на біль у суглобах, спині, шиї чи м’язах, особливо після фізичного навантаження;
🔹 при переломах, вивихах, розтягненнях або ударах, що супроводжуються набряком, обмеженням руху та сильним болем;

Пам’ятайте, що рання діагностика будь-якої ортопедичної проблеми значно підвищує шанси на її успішне та швидке виправлення.

У медичному центрі «Асклепій» невідкладна допомога при гострих травмах НЕ НАДАЄТЬСЯ.

Якщо у вас стався перелом, сильна кровотеча, вивих або інше травматичне ушкодження, що потребує термінової медичної допомоги — рекомендуємо звернутися до травматологічного пункту найближчої лікарні.

Планова діагностика та лікування травм, а також післятравматичне спостереження проводяться за попереднім записом.

Записатися на консультацію можна будь-яким зручним для вас способом:
🔹 зателефонувати до контакт-центру за номерами, вказаними у шапці сайту;
🔹 написати у Telegram-бот: https://t.me/asklepiyrv_bot
🔹 скористатися Viber-ботом: viber://pa?chatURI=asklepiy
🔹 залишити заявку через форму зворотного зв’язку на сайті;
🔹 скористатися особистим кабінетом на платформі e-Zapis: https://e-zapis.com/#/30355981
🔹 додати послугу до кошика на сайті — наш оператор сам зв’яжеться з вами, щоб узгодити дату та час.

Обирайте той спосіб, який вам найзручніший — і ми організуємо ваш візит без зайвих очікувань.

Ретельна підготовка до прийому допоможе лікарю швидше зрозуміти проблему та скласти максимально ефективний план допомоги вашій дитині.

Щоб прийом пройшов максимально продуктивно, ми радимо:
🔹 зібрати всі попередні медичні документи, включаючи результати УЗД кульшових суглобів, рентгенівські знімки, висновки КТ чи МРТ та виписки з історії хвороби;
🔹 детально описати скарги, вказавши, коли саме з’явився біль, порушення ходи чи деформація, та що полегшує або посилює ці симптоми;
🔹 взяти із собою взуття, яке дитина носить найчастіше, особливо спортивне, для оцінки зносу підошви;
🔹 підготувати дитину до того, що лікар може попросити її роздягнутися до білизни, щоб оглянути поставу, спину та кінцівки;
🔹 скласти список усіх ліків, добавок та вітамінів, які приймає дитина на даний момент;
🔹 заздалегідь записати всі запитання до лікаря, щоб не забути важливі моменти, що стосуються лікування та профілактики;

Ваша уважність до деталей — це велика допомога лікарю у роботі над здоров’ям вашої дитини.

Прийом у дитячого ортопеда-травматолога завжди проходить у дбайливій та ігровій формі, щоб дитина почувалася комфортно, а лікар міг отримати максимально повну інформацію.

Процес консультації включає такі ключові етапи:
🔹 лікар уважно вислухає ваші скарги, розпитає про перебіг вагітності та пологів, особливості фізичного розвитку дитини та історію попередніх травм чи захворювань, що стосується збору анамнезу;
🔹 дитину оглянуть без одягу (до білизни) для оцінки постави, симетрії тіла, форми стоп, вимірювання довжини кінцівок та перевірки обсягу рухів у суглобах, що є фізикальним обстеженням;
🔹 лікар може попросити дитину пройтися, побігати, присісти або виконати певні рухи для оцінки функціонального стану опорно-рухового апарату та ходи;
🔹 якщо попередні обстеження відсутні, або лікар бачить необхідність уточнення діагнозу, він призначить додаткові методи (наприклад, УЗД суглобів, рентген або, за потреби, МРТ), що стосується інструментальної діагностики;
🔹 на основі всіх даних фахівець встановить діагноз, відповість на ваші запитання та розробить індивідуальний план лікування та реабілітації;

Не бійтеся ставити лікарю всі запитання, які вас турбують, оскільки ваша активна участь — запорука успіху.

Для точної діагностики стану опорно-рухового апарату лікар ортопед-травматолог використовує низку інструментальних та лабораторних досліджень, вибір яких залежить від віку дитини та її симптомів.

Ключовими дослідженнями є:
🔹 основний метод для оцінки стану кісток, виявлення переломів, викривлень хребта (сколіоз) та структурних деформацій;
🔹 життєво необхідна для скринінгу дисплазії кульшових суглобів у немовлят, а також для оцінки стану суглобів та м’яких тканин (УЗД);
🔹 використовується для детального вивчення складних переломів, аномалій розвитку кісток та планування хірургічних втручань (КТ);
🔹 призначається для візуалізації м’яких тканин, зв’язок, хрящів та спинного мозку при складних або хронічних проблемах (МРТ);
🔹 необхідні для виявлення запальних процесів у суглобах, а також для оцінки обміну кальцію та фосфору;

Кожне дослідження має своє значення, і лікар призначає його індивідуально, виходячи з клінічної картини вашої дитини.

У медичному центрі «Асклепій» накладання гіпсових пов’язок чи фіксаторів НЕ ПРОВОДИТЬСЯ.

У разі гострої травми (перелому, вивиху) необхідно негайно звернутися до травматологічного пункту найближчої лікарні.

Це дуже важливе питання, оскільки до 2–3 років плоскостопість є фізіологічною нормою через жирову подушечку на стопі. Справжня (патологічна) плоскостопість, яка потребує втручання, діагностується пізніше.

🔹 стопа виглядає повністю плоскою, навіть коли дитина стоїть на пальчиках або сидить;
🔹 внутрішня частина взуття зношується значно швидше, ніж зовнішня, або підошва стоптана по внутрішньому краю;
🔹 дитина скаржиться на біль або відчуття втоми в стопах, гомілках чи колінах після невеликих навантажень або тривалої ходьби;
🔹 хода виглядає незграбною, дитина косолапить або незграбно переставляє ноги;
🔹 після 3–4 років відсутнє формування внутрішнього вигину стопи при стоянні;
🔹 профілактичний огляд у віці 3 років: це ключовий вік для оцінки початку формування склепіння стопи;
🔹 скарги на біль: якщо дитина будь-якого віку скаржиться на постійний біль або дискомфорт у стопах чи ногах;
🔹 видимі зміни: якщо ви помічаєте швидке або виражене прогресування деформації стопи чи порушення ходи;

Не хвилюйтеся, рання діагностика плоскостопості дозволяє ефективно скоригувати стан за допомогою вправ та індивідуальних устілок.

Перший рік життя є критично важливим для формування опорно-рухового апарату, і профілактичні огляди у цей період є обов’язковими для виявлення ризиків, зокрема дисплазії кульшових суглобів.

Рекомендовані вікові терміни для профілактичних оглядів:
🔹 у віці 1 місяць: перший огляд для виключення вродженої патології, а також обов’язкове проведення УЗД кульшових суглобів для скринінгу дисплазії;
🔹 у віці 3 місяці: контрольний огляд для перевірки м’язового тонусу, симетрії рухів та оцінки динаміки розвитку кульшових суглобів;
🔹 у віці 6 місяців: важливо оцінити, як дитина сидить, починає повзати, та перевірити формування природних вигинів хребта;
🔹 у віці 12 місяців: фінальний огляд перед початком самостійної ходьби, який включає оцінку постави, стоп та підготовку до вертикального навантаження;

Дотримання цих графіків дозволяє лікарю вчасно помітити найменші відхилення та гарантує максимальні шанси на їхнє успішне виправлення.

Це дуже хороше питання. Сучасна ортопедія насамперед використовує консервативні методи лікування клишоногості, і хірургічне втручання потрібне лише у складних або резистентних до лікування випадках.

🔹 це стандартизована, найбільш ефективна нехірургічна методика (метод Понсеті), яка передбачає поетапне гіпсування стопи протягом кількох тижнів, що дозволяє поступово виправити деформацію;
🔹 після гіпсування для закріплення результату дитина носить спеціальні ортези або брейси (подальше використання брейсів) протягом тривалого часу (зазвичай до 4–5 років), щоб запобігти рецидиву;
🔹 ці методи (лікувальна фізкультура та масаж) застосовуються для зміцнення м’язів та підтримки правильного положення стопи;

Хірургічне втручання може бути рекомендовано, якщо консервативні методи не дали бажаного результату або якщо деформація є дуже вираженою та складною. Важливо почати лікування якнайшвидше, бажано в перші тижні життя дитини.

Так, неправильно підібране взуття може мати дуже серйозний негативний вплив на формування склепінь стопи, м’язового тонусу та, як наслідок, на поставу дитини.

Негативний вплив неякісного взуття:
🔹 воно може обмежувати природні рухи стопи, не дозволяючи м’язам і зв’язкам розвиватися правильно, що призводить до формування плоскостопості;
🔹 занадто вузький носок здавлює пальці, викликаючи їх деформацію та порушуючи природну амортизацію при ходьбі;
🔹 м’яка або абсолютно плоска підошва не підтримує склепіння стопи, посилюючи її завалення та неправильне навантаження на коліна та кульшові суглоби;
🔹 занадто високий або жорсткий задник, навпаки, може заважати природному розвитку м’язів гомілки;
🔹 порушення фізіологічної осі стопи через невідповідне взуття з часом призводить до компенсаторного викривлення хребта та формування неправильної постави;

Тому вибір правильного взуття, яке відповідає віку, розміру та потребам дитини, є важливим елементом профілактики ортопедичних проблем.

Для лікування сколіозу на ранніх стадіях (зазвичай, викривлення до 20–25 градусів за Коббом) сучасна медицина використовує переважно консервативні, але дуже активні методики, спрямовані на зупинку прогресування викривлення.

Основні сучасні методи лікування:
🔹 динамічне спостереження: регулярні огляди та рентгенологічний контроль кожні 4–6 місяців для дітей з викривленням менше 10–15 градусів, особливо важливо у періоди інтенсивного росту;
🔹 спеціалізована лікувальна фізкультура (ЛФК): це найважливіший активний метод, який включає індивідуальні вправи, спрямовані на зміцнення м’язів, симетризацію м’язового корсету та корекцію постави;
🔹 метод Шрот (Schroth): це одна з найбільш доведених та ефективних систем фізичних вправ, яка використовує асиметричне дихання та спеціальні пози для тривимірної корекції викривлення хребта;
🔹 корсетування (брекетування): цей метод застосовується при прогресуванні викривлення до 20–25 градусів, а також у дітей, що ростуть, для фізичної зупинки подальшої деформації хребта;

Вчасне виявлення та застосування цих методик дозволяє уникнути хірургічного втручання у переважній більшості випадків.

Додатковий прийом вітаміну D є критично важливим для міцності кісточок вашої дитини та засвоєння кальцію, адже в наших широтах природного сонечка часто бракує. Це важлива підтримка для зростання.

🔹 вітамін D впливає на міцність кісток, і профілактичний прийом лагідно рекомендований педіатрами, особливо в холодну пору року, коли сонця менше;
🔹 доза завжди визначається індивідуально вашим лікарем, з урахуванням віку, ваги та особливостей життя саме вашої дитини;
🔹 для максимально точного визначення необхідної дози лікар може призначити аналіз крові на концентрацію 25-гідроксивітаміну D, щоб усе було ідеально;
🔹 на основі цього аналізу встановлюється або профілактична (400–1000 МО), або індивідуальна лікувальна доза, якщо це необхідно;

Будь ласка, завжди консультуйтеся з вашим лікарем щодо дозування, щоб забезпечити безпечну та надійну підтримку здоров’ю вашого малюка.

Носіння гіпсової пов’язки вимагає особливої уваги та терпіння. Правильний догляд та ваша пильність є запорукою комфортного відновлення і допоможуть уникнути ускладнень.

🔹 у перші 48 годин тримайте кінцівку у гіпсі піднятою (вище рівня серця), щоб зменшити набряк, що є ключовим для комфорту;
🔹 підтримуйте пов’язку абсолютно сухою: захищайте її під час купання спеціальними водонепроникними чохлами або поліетиленом, адже волога послаблює гіпс і може викликати подразнення шкіри;
🔹 не намагайтеся самостійно щось вставити під гіпс (наприклад, для почухування) і не обрізайте краї пов’язки, щоб не пошкодити шкіру;
🔹 регулярно перевіряйте стан гіпсу на предмет тріщин, м’яких ділянок або неприємного запаху;
🔹 стежте, щоб дитина не вставала на гіпс, якщо лікар це заборонив, адже це може порушити фіксацію перелому;
🔹 сильний, нестерпний біль, який не знімається звичайними знеболювальними засобами, особливо якщо біль посилюється після підняття кінцівки;
🔹 відчуття оніміння, поколювання або втрату чутливості пальців кінцівки, що є ознакою порушення нервової провідності;
🔹 значний набряк пальців, який не зменшується після підняття кінцівки, або зміну кольору пальців (синюшність чи блідість);
🔹 неможливість поворухнути пальцями (якщо гіпс не закриває їх);
🔹 підвищення температури тіла без очевидної причини або неприємний, гнильний запах із-під пов’язки;

Ваша пильність у цей період — найкраща підтримка для одужання дитини.

Це дуже слушне питання, адже період після зняття гіпсу є критичним для повного відновлення. Рухливість не обмежується повністю, але вимагає обережності та контролю.

🔹 після тривалої іммобілізації кінцівка буде слабкою, і різкі чи надмірні навантаження можуть спричинити повторну травму, тому активність має бути дозованою;
🔹 важливо уникати активних видів спорту, стрибків та бігу протягом терміну, визначеного лікарем, що зазвичай становить кілька тижнів;
🔹 слід заохочувати дитину до обережних, природних рухів у повсякденному житті, оскільки повне обмеження може затримати відновлення м’язів та суглобів;
🔹 застосування різних процедур (фізіотерапія, наприклад, магнітотерапія, електрофорез) для поліпшення кровообігу та зменшення залишкового набряку;
🔹 індивідуальні заняття (лікувальна фізкультура, ЛФК), спрямовані на відновлення обсягу рухів у суглобах, зміцнення атрофованих м’язів та повернення функціональності кінцівки;
🔹 допомагає покращити тонус м’язів, зменшити набряк та відновити еластичність тканин після тривалого перебування у гіпсі (масаж);
🔹 лікар обов’язково надасть інструкції щодо простих вправ, які батьки можуть виконувати з дитиною вдома щодня (домашні вправи);

Повернення до повної активності має відбуватися поступово, під контролем ортопеда та реабілітолога, щоб гарантувати міцне відновлення.

Це часте запитання, яке турбує батьків. Ходіння навшпиньках не завжди є патологією і часто спостерігається у дітей, які тільки починають ходити, як частина експерименту або особливість рухового розвитку.

Чи завжди це патологія?
🔹 ні, це явище називається ідіопатичною (або звичною) ходьбою навшпиньках і не має неврологічних чи ортопедичних причин;
🔹 така ходьба вважається варіантом норми до віку 2–3 років, якщо дитина може повністю стати на стопу, коли її просять, або коли вона стоїть нерухомо;

Слід звернутися до фахівця, якщо:
🔹 ходіння навшпиньках триває постійно після 3-річного віку і стає єдиним способом пересування, а не лише періодичною звичкою;
🔹 дитина має труднощі або не може опустити п’яту на підлогу при спробі стати на повну стопу, що вказує на можливе скорочення ахіллового сухожилля;
🔹 ви помічаєте асиметрію, коли дитина ходить навшпиньках лише на одній нозі;
🔹 разом із ходьбою навшпиньках спостерігаються інші тривожні симптоми, такі як незграбність, затримка мовлення чи інші ознаки порушення неврологічного розвитку;

Ранній огляд допоможе відрізнити звичку від порушення та вчасно розпочати необхідні корекційні заходи.

Це дуже важливе питання, оскільки «болі росту» є діагнозом виключення. Справжні болі росту, як правило, не є ознакою серйозної патології, але їхні симптоми можуть маскувати інші, більш тривожні стани.

Ознаки, які вказують на типові болі росту:
🔹 біль завжди з’являється у другій половині дня або вночі та зникає до ранку;
🔹 він найчастіше локалізується у м’язах гомілок та стегон, не зачіпаючи суглоби, що є ключовою відмінністю;
🔹 біль носить двосторонній характер, тобто відчувається в обох ногах;
🔹 його можна легко полегшити масажем, обіймами, теплом або звичайними знеболювальними засобами;
🔹 між епізодами болю дитина почувається абсолютно здоровою, і її рухливість не порушена;

Варто негайно звернутися до лікаря, якщо ви помітили такі тривожні симптоми:
🔹 біль є постійним, одностороннім або локалізується безпосередньо в суглобі (коліні, щиколотці);
🔹 біль супроводжується кульгавістю, порушенням ходи, обмеженням рухів або відмовою дитини наступати на ногу;
🔹 у місці болю спостерігається набряк, почервоніння або підвищення місцевої температури;
🔹 біль поєднується з підвищенням загальної температури тіла, лихоманкою, втратою ваги або слабкістю;
🔹 біль будить дитину вночі і не зникає навіть після прийому знеболювальних;

Тільки лікар може точно відрізнити доброякісні болі росту від серйозних ортопедичних чи ревматологічних проблем.

Щоб ваш візит до лікаря-ортопеда-травматолога пройшов максимально ефективно та комфортно, будь ласка, візьміть із собою наступні документи:
🔹 документ, що посвідчує особу (паспорт або ID-картка);
🔹 якщо у вас є результати попередніх обстежень (рентгенівські знімки, МРТ/КТ суглоба чи хребта, УЗД суглобів або м’яких тканин), візьміть їх із собою. Вони допоможуть лікарю отримати повну картину вашого стану;
🔹 також знадобляться виписки зі стаціонару або висновки інших лікарів (хірурга, невролога), якщо ви вже проходили лікування травм або захворювань опорно-рухового апарату;
🔹 підготуйте перелік усіх лікарських засобів, які ви приймаєте (з дозуванням та схемою прийому), включаючи знеболювальні, протизапальні препарати та хондропротектори.

Ці прості кроки допоможуть лікарю швидко розібратися у вашій ситуації та надати максимально ефективні рекомендації.